Керигма
Добра Новина для Тебе!
БОЖА ЛЮБОВ
Бог любить тебе! Саме тебе. Знає твоє ім’я, Він не байдужий до тебе. Повір, що Бог дійсно приходить до тебе, знає тебе по імені, любить тебе таким, яким ти є сьогодні. Ми часто хочемо заробити на любов, змінитися, щоб заслужити собі любов Бога. Тим часом Бог не говорить: "якщо ти виправишся, якщо зміниш своє життя, то Я тебе полюблю", але любить тебе безкорисливо, безумовно, навіть якщо ти Його не любиш. «Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе мою ласку.» - говорить Господь. (Єр 31, 3).
Часто людина питає про сенс свого життя. Це фундаментальне питання. Повірити в любов, це означає прийняти, що наше життя має сенс. Це знайти сенс в Богові, який надає нашому життю напрямок, покликання, яке є для нас найкращим. Йти цією дорогою, реалізуючи її, це прекрасний план для мого життя. Бог дійсно любить тебе сьогодні і має чудовий план на твоє життя.
Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові. (1Йо 4, 18)
Гори зрушаться й горби похитнуться, моя ж любов від тебе не відступить, мій союз миру не похитнеться, - каже Господь, якому тебе жалко. (Іс 54, 10)
Людина не може жити без любові. Людина залишається для себе незрозумілою істотою, її життя є позбавлене сенсу, якщо їй не об’явиться Любов, якщо вона не зустрінеться з Любов’ю, якщо її не доторкнеться і не вчинить її якимось чином своєю, якщо не знайде в ній живої участі. (Йоан Павло ІІ, Redemptor hominis).
ГРІХ
Ти грішний і відділений від Бога, тому не знаєш і не розпізнаєш Божої любові. Гріх є в нас. Ми відкинули Бога, по своєму Його здеформували, так що вже навіть важко зрозуміти, ким Він є. Ми повстали проти Бога і не визнаєм Його авторитету в світі. Ми є анархістами, бунтівниками, егоїстами, не здібними до любові, неслухняними Богові і тими, хто втікає від Нього. Страх перед Богом, перед Його засудженням виникає з браку віри в Його пробачення і любов. Ми втратили благодать первісної святості. Ми позбавлені слави Божої, розчаровані самі собою. Багато людей носить в серці смуток і пустку, переживає депресію.
Є в нас також брехня і тому так важко нам визнати правду про наш гріх. Тим часом: "Після глибшого погляду на власну особистість, визнання себе грішником здібним і схильним до скоєння гріха є необхідним принципом повернення до Бога" (Йоан Павло ІІ).
Важко визнати свій гріх. Нам також часто здається, що ми вільні, а так в дійсності ми зневолені своїм егоїзмом, агресію, ненавистю, грошима, владою, яку хочемо мати. Предмети, які ми здобули і які хочемо мати як найбільше, стають для нас божками.
Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить - гріха невольник! (Йо 8, 34)
А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, - лихі бо були їхні діла. Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його (Йо 3, 19-20).
У коріння людського гріха лежить брехня як радикальне відкинення правди укритої в слові Отця. Правда укрита в слові Отця є наступна: «Бог любить тебе і хоче твого щастя.
Він є повнотою життя і тільки Він може надати сенс твоєму життю. Тим часом брехня сатани звучить: «Бог тебе не любить. Якщо ти Його відкинеш, ти сам будеш Богом. Ти сам для себе є сенсом життя, сам твори себе. Увіруй в те що ти є Богом, що у тобі велика сила, велика потуга. Будь незалежний, я даю тобі владу, щоб ти творив своє життя.» (Йоан Павло ІІ, Dominum et vivificantem).
ІСУС ХРИСТОС
Хоча людина відкинула любов Бога, Бог не перестав її любити. Хоча людина своєю поведінкою заслужила на смерть, Бог не залишив її під владою смерті. "Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення." (Гал 4, 4-5). Ісус помирає на хресті, щоб тебе спасти. Він сам несе кару за наші провини. Сплачує борг, який ми стягнули на себе і відкриває нам знову дорогу до Дому Отця. Смерть Ісуса і Його воскресіння є жертвою спасіння. Ісус Христос є єдиним засобом даним нам Богом, щоб перемогти гріх.
І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися (Діі 4,12).
Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти (Йо 3, 16-17).
ВІРА І НАВЕРНЕННЯ
Християнство це відносини з Ісусом Христом. Не вистачить бути охрещеним. Цього замало.
Християнство починається від моменту, коли ти особисто зустрічаєш Ісуса і запрошуєш Його до свого життя.
Бути християнином значить прийняти Ісуса Христа, як того, хто є початком і кінцем будь якої дійсності.
Віра полягає на реальній зустрічі конкретної людини з Ісусом. Умовою, яка тут вимагається, є переміна серця. Разом з вірою є навернення, а отже прийняття Ісуса з усією правдою про Нього, про Його навчання. Навернення - це безустанний процес пристосування до вимог Євангелія. Самі з себе не можемо змінитися, але Ісус запевнює нас, що для Бога немає нічого неможливого.
От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною (Од 3, 20).
Людина, яка хоче себе зрозуміти до кінця не тільки за якимись одноразовими, частковими, часом поверхневими, а навіть ілюзорними критеріями і мірами своєї власної істоти, мусить зі своїм неспокоєм, невпевненістю, а також слабкістю і грішністю, зі своїм життям і смертю наблизитися до Христа.
Мусить якби увійти у Нього з собою самим, мусить собі присвоїти, асимілювати всю дійсність Втілення і Відкуплення, щоб себе віднайти . (Йоан Павло ІІ, Redemptor hominis).
СВІДОЦТВО
"ЗУСТРІЧ З РЕАЛЬНИМ БОГОМ ПОВНІСТЮ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ..."
Визнання Ісуса Господом і Спасителем
Зараз ти можеш зробити свій особистий крок, який в змозі змінити все твоє життя по вірі твоїй. Усвідом, що стоїш перед Господом, і скажи вголос з вірою наступні слова.
Ісусе, вірую, що Ти воскрес і живеш. Бог наповнив Тебе Святим Духом і дав Тобі ім'я, яке вище всякого імені.
Вірую і визнаю, що Ти єдиний Спаситель світу - мій єдиний Спаситель.
Визнаю Тебе, Ісусе, моїм Господом, Господарем усього мого життя і піддаюся цілковито Твоїй святій волі, щоб Ти зробив зі мною те, що хочеш.
Не хочу вже більше бути в центрі мого життя. Ти керуй мною. Вчини, щоб я прагнув і робив те, чого хочеш Ти. Доручаю Тобі всього себе - хочу бути тільки Твоїм і нічиїм більше.
Проголошую Тебе Господом мого життя, моїм єдиним Господом і Спасителем. Не хочу бути рабом ні грошей, ні задоволень, ні жодної вади чи похоті, яка віддаляє мене від Тебе. Віддаю Тобі усе моє життя назавжди.
Вирішуй все згідно з Твоєю волею і вчини, щоб я був\була як Марія, слугою Твого Слова, оскільки це єдиний спосіб, щоб бути дійсно вільним.
Знаю, що Ти серйозно сприйняв мої слова, так як я серйозно сприйняв Твій заклик і відтепер я належу тільки Тобі - повністю і назавжди.
Амінь.
СВЯТИЙ ДУХ
Якщо ти зустрів Ісуса Христа і запросив Його у своє життя, як Господа і Спасителя, - таким чином ти став Його учнем. Він - твій Наставник і Вчитель.
Ти йдеш за Ним, але щоб іти за Ним потрібна допомога Святого Духа. Він приходить з допомогою нашій слабкості. Здібнює нас до молитви, відкриває нас на Боже Слово, наше серце наповнює любов’ю Бога, додає відваги, щоб бути свідком Христа. Дух Святий є в нас Мудрістю, Міццю і Любов’ю.
Що це означає?
Дух Святий допроваджує нас до всієї правди (Йо 16, 13). Є джерелом пізнання через віру Бога, історії спасіння в діях світу і в нашому житті, а отже присутності Бога і дії Бога в нас.
Дає також людині пізнати правду про неї саму, про її гідність, покликання і остаточне призначення.
Коли ми говоримо, що Святий Дух є Міццю, маємо на думці духовну міць, якої потребує кожна людина, щоб протиставитись внутрішньо спокусам і ударам противника, який хоче нас звести на фальшиві стежки.
Потрібна є міць Духа, бо ми самі з себе слабкі, невитривалі, хиткі…
Це Дух Святий є нашою внутрішньою міццю.
Врешті Дух Святий є Любов’ю. Є любов’ю Отця до Сина і Сина до Отця.
А отже є внутрішнім життя Пресвятої Трійці. Це Він нас уздібнює до любові.
Людина створена Богом з любові і до любові призначена.
Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі (Ді 1, 8).
Тому вам заявляю: Ніхто, говоривши під впливом Духа Божого, не каже: Анатема Ісус! І ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого (1Кор 12, 3).
І дух і наречена говорять: Прийди! І хто чує, нехай каже: Прийди! Хто спраглий, нехай приходить; хто бажає, нехай бере воду життя даром (Од 22,17).
Ніхто не може сказати: Господь Ісус, як лише під впливом Духа Святого» (1 Кор. 12,3). «Бог послав у наші серця Духа Сина Свого, Який взиває: «Авва, Отче!» (Гал. 4,6). Це пізнання віри можливе тільки у Святому Дусі, Щоб хтось зміг бути причетним до Христа, треба, щоб спочатку він був діткнений Святим Духом. Це Він нас випереджає і збуджує у нас віру. Силою нашого Хрещення - першого таїнства віри - життя, яке має своє джерело в Отці і дароване нам в Сині, уділяється внутрішньо й особисто Святим Духом у Церкві (ККЦ, 683).
СПІЛЬНОТА
Людина, яка увірувала в Любов Бога, яка з усією своєю грішністю і малістю відкрилася на Ісуса, визнаючи Його своїм Господом і Спасителем, повинна вчинити наступний крок – увійти до конкретної спільноти, як середовища віри, щоб там зростати в Святому Духові, зростати в новому житті, яке вона отримала від Ісуса.
Перебування у спільноті є наслідком цього першого рішення – відкритися на Господа. Спільнота є місцем служби – тут об’являються харизми, дари Святого Духа, які приймаємо для спільного блага. Тут у спільноті, з’єднані навколо Христа, святкуємо Євхаристію, яка є джерелом і вершиною спільноти, яка найбільше творить спільноту. Тут зустрічаємося на молитві, щоб прославляти Господа і приймати зміцнення в Святому Дусі. Це тут у спільноті ми слухаємо Боже Слово – споживаємо науку Христа, щоб зростати у вірі. Тут досвідчуємо любові, прийняття, дружби, через службу в якій реалізуємо ідеал християнського життя.
Тут розпізнаємо наше покликання і отримуємо міць, щоб іти цією дорогою.