Неокатехуменат
Неокатехуменальна Дорога
У первісній Церкві, у часи, коли світ був язичницьким, той, хто бажав стати християнином, повинен був розпочати «катехуменат», тобто шлях формації, який готує до Хрещення. Сьогодні процес секуляризації примусив багатьох людей полишити віру і Церкву, відтак необхідним є шлях формації до християнства.
Неокатехуменальна Дорога не є рухом, ані товариством, це знаряддя в лоні парафії, яке існує для того, щоб заново привести до віри людей, які її полишили.
* * * * *
Неокатехуменальна Дорога, започаткована в шістдесятих роках XX століття в одному з убогих передмість Мадрида Кіко Аргуельйо і Кармен Хернандес, була підтримана архієпископом Мадрида Касіміро Морсільйо, який помітив у цій першій групі справжнє відкриття Божого Слова і практичну реалізацію літургійного оновлення, яке тоді вводив II Ватиканський Собор.
Взявши до уваги позитивний досвід в парафіях Мадрида і Рима, у 1974 році Конгрегація Божого Культу окреслила цей досвід «Неокатехуменальною Дорогою». Ідеться про дорогу навернення, через яку можна відкрити багатство Хрещення.
Неокатехуменальна Дорога розповсюдилася у понад 900 дієцезіях у 105 країнах, де у 6 000 парафій існують 20 000 спільнот.
У 1987 році в Римі відкрилася перша Місійна Міжнародна Семінарія «Redemptoris Mater», яка приймає юнаків, покликання яких дозріває у неокатехуменальній спільноті, і котрі готові йти на весь світ, у будь-яке місце. Як наслідок – багато єпископів перейняли римський досвід, і на сьогодні існує понад сімдесят дієцезіальних місійних семінарій «Redemptoris Mater», в яких формуються понад тисяча семінаристів.
У відповідь на заклик Папи Йоана Павла II до нової євангелізації багато сімей, які вже пройшли Неокатехуменальну Дорогу, присвятили себе місійній справі Церкви і переїхали до найбільш секуляризованих і дехристиянізованих куточків світу, готуючи утворення нових місійних парафій.